Могутня колись у минулому держава СРСР з усіма притаманними їй символами та атрибутами залишилася для нас тільки на сторінках підручників, наукових досліджень і звичайно ж у спогадах про так звані «наші часи…». Для деяких, здебільшого це стосується представників досвідченої молоді, ці чотири літери почали набувати значення чогось модного та надфешенебельного. Мати у своєму гардеробі декілька радянських варіацій на тему червоних зірок, серпів та молотів стало показником того, що їх власник знається на останніх тенденціях. Але окрім цього, ще одним вагомим спадком для нас стали звичні повсякденні речі в оточенні яких ми несвідомо перебуваємо протягом років. Мова йде про здавалося б вічне і незмінне – про смаки епохи. Адже плавлений сирок «Дружба», цукерки «Бєлочка», шоколад «Аленка» та «Советское шампанское» - це те найкраще, що зберегли для нас покоління – така собі невмируща мода. Ми всі апріорі знаємо, що якість цих продуктів за своєю суттю не може підвести, що коли ви вирішуєте побавити себе шампанським, ви неодмінно оберете «Советское», що кожен Новий Рік ви зустрічаєте виключно з салатом «Ольв’э», який не можна уявити без докторської ковбаси, та бокалом того ж найпопулярнішого ігристого. Тому що наша свідомість сприймає «Советское шампанское» як єдино правильне. Бо «Справжнє – тільки з зіркою» (салоган одного з виробників).
Всі ці роздуми на перший погляд здаються марною філософією, але чи можете ви уявити, що через декілька років на Вашому святковому столі не буде «Советского шампанского»? Воно зникне! Чому? Тому що у найближчому майбутньому ми не матимемо права його виробляти. Вірніше буде сказати – не матимемо права використовувати термін «шампанське», через те, що повноваження на це має тільки французька провінція Шампань. Але що ж нам до цього? Це ж наше, рідне, чи доречна тут Франція?
Варто зауважити, що певний сенс в цьому є. Ми впевнено крокуємо до Європи і тому маємо визнавати і толерантно ставитися до прав тих держав, з якими вирішили розділити свої інтереси «допоки смерть не розлучить нас». Тоді як бути з нашими звичками? Відповідь мабуть одна: насолоджуватися існуючим станом речей, а потім звикати до нових пропозицій від виробника, який, я впевнена, зробить все можливе задля того, щоб наша свідомість не відчула контрасту. Не хвилюйтесь, над вашим сприйняття попрацюють провідні дизайнери та видатні маркетологи. Для них це справжня дилема, адже 70% продажу всього шампанського України – це «Советское шампанское». Погодьтесь, немалий відсоток.
Мораль цієї байки є такою: змінюються часи, змінюється історія, змінюються навіть найстійкіші бренди, з якими нерозривно пов’язане наше повсякденне життя, але незмінною залишається наша прив’язаність до звичок, що згодом стають традицією. І тут тільки в наших з вами силах вирішувати жити їм чи ні.