Місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села (чи добровільного об’єднання в сільську громаду жителів кількох сіл), селища, міста – самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. (П. 1 ст. 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні")

Розвиток системи місцевого самоврядування в Україні є однією з основних і найболючіших проблем молодої української держави на шляху переходу від тоталітарного суспільства до демократії. Сильне місцеве самоврядування є основним чинником демократизації суспільства, що веде до підвищення добробуту пересічних громадян. Його сила - в згуртованості та об’єднанні навколо спільних ідей всієї громади, застосуванні інноваційних методів залучення громадян, а надто тих соціальних груп, які не становлять більшості в суспільстві.

Система місцевого самоврядування на сьогодні не визначена і потребує змін. По-перше, необхідно визнати, що без достатнього забезпечення ресурсної бази органи місцевого самоврядування не зможуть повноцінно здійснювати управління на визначеній їм території. По-друге, необхідно не боятись застосовувати інноваційні підходи в управлінні, розроблені в інших громадах і не лише нашої країни.

Досі ахіллесовою п’ятою місцевого самоврядування залишається законодавча неврегульованість. Не прийнято закон про територіальну громаду, закону про комунальну власність, а відтак - немає чіткого розмежування повноважень між органами державної влади і органами місцевого самоврядування, не визначено статус внутрішніх громад, які є складовими більших адміністративно-територіальних одиниць, тощо.

Населення не готове сприйняти місцеве самоврядування місцевою владою. Згідно соціологічних опитувань, досить незначна частка місцевих депутатів усвідомлює сьогодні свою роль та місце в системі місцевого самоврядування. На думку експертів, лише 10-12% депутатів міських рад міст обласного значення добре знають свої повноваження і користуються ними. Натомість решта депутатів (особливо сільських/селищних рад) - взагалі не знають (чи не розуміють) меж своєї компетенції. Шлях розв’язання цієї проблеми може полягати в поступовому формуванні на місцях повноцінних політичних і муніципальних еліт.
Другою важливою проблемою місцевого самоврядування - є дублювання повноважень органів місцевого самоврядування і місцевих органів виконавчої влади, що стримує провадження багатьох позитивних проектів.
Також слід відзначити, що чинне українське законодавство з питань місцевого самоврядування захищає насамперед інтереси великих міст та міст обласного значення.

На сьогоднішній день жодна з гілок центральної влади (а надто законодавці) не має достатньої "політичної волі" до реформування і розвитку системи місцевого самоврядування. Поточне становище органів місцевого самоврядування, які перебувають у значній залежності від органів державної влади, надзвичайно вигідне багатьом впливовим політикам, котрим подобається "тримати місцеве самоврядування на короткому повідку" і керувати ним у ручному режимі (особливо під час бюджетного процесу). Така "пострадянська" модель місцевого самоврядування не сприяє ні його активізації, ані розвитку місцевих ініціатив громадян. Тому єдиною опорою для органів місцевого самоврядування стає сама громада і ті, хто зможе ефективно залучити до своєї діяльності необмежені ресурси громади, забезпечивши швидкий розвиток свого міста, селища, села.

Створення механізмів взаємодії між органами місцевого самоврядування і громадою шляхом укладання суспільних угод, просування ініціатив шляхом проведення громадських слухань і консультацій з мешканцями, підтримки та розвитку соціальних підприємств, формування системи соціальних замовлень, створення органів самоорганізації населення тощо стає вагомим елементом розвитку місцевого самоврядування. Це дозволить реалізувати на практиці гарантоване державою права громадян самостійно розв’язувати питання місцевого значення.

Місцеве самоврядування є важливою формою народовладдя в Україні, яке створює необхідні умови для приближення влади до населення, створення гнучкої системи територіального управління, добре пристосованої до місцевих умов та особливостей. Воно сприяє розвитку ініціативи, самодіяльності громадян, а в кінцевому результаті - розвитку муніципальної демократії. Саме тому Єдиний Центр за надання місцевим громадам ширших прав і відповідальності.

Київська міська організація Єдиного Центру
http://www.kyiv.edc.org.ua/?page_id=4&element_id=1821