Уряд виділив кошти для забезпечення та підтримки міжнародного позитивного іміджу України. Також відповідною постановою виділяються кошти для підтримки зв'язку з українцями, які проживають за межами держави. Варто зазначити, що сума, яку планується витратити, не вказана. Постановою також передбачається співпраця з іноземними ЗМІ, в яких планують розміщувати позитивні публікації про Україну, проведення закордонних конференцій та інших заходів, які сприятимуть поліпшенню іміджу нашої країни. Насправді, у нас немає гарно продуманої інформаційної стратегії. Тому наша неприбуткова організація вирішили запропонувати Шановним читачам інший погляд на іміджеву стратегію батьківщини.
Імідж будь якої країни є насамперед стереотипним уявленням, образом країни, що формується у свідомості закордонної та внутрішньої аудиторії як певними історичними подіями, чи регіональними реаліями, так і цілеспрямованою діяльністю певних зацікавлених в цьому осіб та інституцій. Імідж формується у процесі комунікативної взаємодії суб’єктів економічного, соціального та політичного життя.
Україна має першочергово перейматися своїм іміджевим положенням на міжнародній арені, адже від цього залежить залучення іноземного капіталу, плідне міжнародне співробітництво, ставлення до держави та її громадян у світі. Це є зрозумілим. Однак крім мети, будь яка іміджева кампанія має ґрунтуватись на тому, які реальні сильні сторони має країна, та для які інтереси вона переслідує закордоном. Відповідно сильні сторони, обрані для побудови іміджу, мають відповідати цим інтересам.
Сильними сторонами України є: територіальне положення, транспортний потенціал, історія та культура, рівень освіти населення, космічні технології, чорноземи, етнічно та культурно однорідне населення. Україні є що показати, і в Україні відбувається дуже багато позитивних речей. Однак в України є проблема з подачею бажаної інформації. Але про це далі.
Пріоритетами зовнішньої політики України є стратегія європейської та євроатлантичної інтеграції (або загалом вибір чіткого зовнішньополітичного напрямку). Сьогодні виникає потреба приведення українських євроінтеграційних планів у відповідність з новими реаліями.
Нині Україна в своїй зовнішній політиці використовує «маятникову дипломатію», не може визначитись з власним курсом й шукає підтримки й дивідендів від Митного союзу або ж ЄС, таким чином змушуючи їх пропонувати поступки й зручніші умови. Подібне може разюче вплинути на ставлення стратегічно важливих партнерів.
Сучасний асоціативний ряд зі словом «Україна» змінюється від Чорнобиля та комунізму на Андрія Шевченка й Кличко, до згадок про Femen та вибіркове правосуддя.
Найчастіше, про Україну світ дізнається від «незалежних» ЗМІ. Як про країну якихось катаклізмів, величезної корупції, президента, який живе у неймовірній розкоші, опозиції, яка сидить в тюрмах, або якихось техногенних катастроф. Що робити? Відповідь очевидна. Однак самими змі інформаційне поле України не покращити. Країна потребу обличчя - цікавих речників. Силу політичної фігури в питаннях іміджу яскраво демонструє наші «сусіди», які багато що нам приписують, тому про Україну ще знають, як про країну, яка може красти газ, і багато чого ще...
Україна посідає далеко не останні місця в рейтингах міжнародних організацій, однак по основних показниках зберігається тенденція явного аутсайдера. Тому, крім суто пропагандистських кроків,слід також робити реальні зміни в становищі держави.
Іміджева кампанії має включати завоювання світового ринку високоякісними вітчизняними продуктами, які б асоціювалися у міжнародній спільноти з Україною.
Захист прав українських громадян за кордоном мусить стати пріоритетом. Арешт або захоплення суден з українцями, утримання в полоні, вбивства або злочини проти них повинні наштовхуватись не на відмовки, а на злагоджені дії МЗС.
Для покращення іміджу країни необхідно на державному рівні провести кадрову реформу, кампанію по боротьбі з корупцією, сформувати правове поле й його цілковите виконання. Важливим є дотримання прав людини та боротьба з цензурою, виплата боргів МВФ, економічне зростання.
У соціальній сфері важливо: покращити демографічну ситуацію, стан охорони здоров’я, рівень безпеки праці; знизити безробіття, боротись з дискримінацією жінок на ринку праці.
Гуманітарна сфера потребує наукового обміну, підвищення рівня життя, фінансування наукової сфери, просування українських митців за кордоном.
Обмежена присутність України в міжнародному інформаційному просторі ускладнює формування позитивного іміджу нашої держави, донесення правди про країну. Психологічними аспектами сприйняття позитивного іміджу України є: патріотизм, гордість за країну,бажання в ній жити, захищати, щастя, комфорт та проекція свого майбутнього з країною. Отже, міжнародний імідж України має як внутрішній так і зовнішній вимір. Вдале поєднання цих двох аспектів у політиці держави могло б дати відчутний позитивний результат.