Всесвітньо відомі економісти Ерік Райнерт і Артуро Бріс наполягають на необхідності індустріалізації України та потребі в лідері, який послідовно втілюватиме реформи «згори».
28 квітня 2016 року під егідою Київського міжнародного економічного форуму (KIEF) у столиці відбулась публічна дискусія на тему «Як Україні стати багатою? Глобальна конкурентоздатність, стратегії та лідери реформ». Для участі у заході Київ відвідали Ерік Райнерт, один із найвідоміших економістів сучасності, автор книги «Як багаті країни розбагатіли і чому бідні країни залишаються бідними» та Артуро Бріс, директор Всесвітнього центру конкурентоздатності, професор швейцарської бізнес-школи IMD.
Тематика третього КIEF, що відбудеться 6–7 жовтня 2016 року, буде максимально наближеною до практики залучення інвестицій в Україну. Проте, перш ніж переходити до практики, треба закласти надійний теоретичний фундамент. Якщо країна чітко не визначила своєї мети та не вказала шлях до неї, успішною вона не стане. Слово «реформи», яке зараз лунає скрізь, означає лише зміни, але не вказує, звідки та куди ми йдемо.
Сьогодні в економічному та суспільному дискурсі України мейнстримом є ультраліберальна позиція. Всі говорять про необхідність горизонтальних змін (дерегуляція, скорочення державного апарату, правоохоронна реформа тощо), а мова про участь держави, визначення пріоритетів і використання інструментів розвитку критикується як шлях до корупції.
Ерік Райнерт наполягає на тому, що Україні слід вийти з «ідеологічного полону» лібералізму та взяти на озброєння стратегію індустріалізації. Адже, за винятком декількох експортерів нафти, жодній країні не вдавалось стати багатою без індустріалізації. Тим більше що концепція «держави — нічного сторожа» та «невидимої руки ринку» є застарілою й залишилася в 1980–1990-х роках.
Однак інші стратегії, які не відносяться до ультраліберальних і які сьогодні пропонують Україні, на думку Райнерта, не призведуть до успіху. Зокрема, якщо взяти курс на перетворення на сільськогосподарського гіганта, то країна матиме дві серйозні проблеми: низький рівень зарплат та економічну еміграцію значної частини населення. Стратегія «Україна — це Китай для ЄС» також передбачає бідне населення, та й ми не маємо технологічних виробництв Китаю. Так звана стратегія «експортного тигра» на тих стартових позиціях, на яких ми зараз перебуваємо, має обмеження, оскільки ЄС дає можливість Україні експортувати до себе лише в тих обсягах, які не загрожують інтересам країн — членів Євросоюзу.
Зробити Україну заможною може комплексна індустріалізація. «Досить продавати пшеницю в Італію та купувати там спагеті вдесятеро дорожче. Експортуйте продукти переробки, а не сировину. Модернізуйте існуючі виробництва за допомогою іноземних технологій. Вступайте до глобальних спільних підприємств. Створюйте життєво необхідні інституції: експортно-імпортний банк, адміністрацію у справах малого бізнесу, банк розвитку», — радить експерт.
Про те, хто має вести Україну обраною стратегією, розповідав у своєму виступі інший спікер Київського міжнародного економічного форуму — Артуро Бріс, під керівництвом якого розраховується Індекс конкурентоздатності країн. Він упевнений, що реформи завжди робляться «зверху», а не «знизу». Для їх успішності у країни має бути не тільки якісна економічна стратегія, а й лідер, який має чітке бачення розвитку на 10 років і більше.
Також експерт спробував намалювати картину, яка чекає на світову економіку в майбутньому. Протягом останніх 20 років у світі відбулися величезні зміни. Але, на думку Артуро Бріса, ще більші зміни попереду: наступні 20 років призведуть до ще радикальніших змін. «60 % майбутніх професій, якими володітиме наступне покоління, ще не існують. Очікувана тривалість життя народжених у 2035 році становитиме понад 100 років — уявіть, що буде з пенсійними фондами. Перекладачі, які зараз дають людям можливість розуміти один одного, будуть непотрібні через наявність відповідних пристроїв. Машини й роботи братимуть на себе все більше людської праці. Якщо будуть авто без водіїв, можливо, будуть і уряди без міністрів?» — розмірковує Бріс. Усі ці зміни необхідно передбачити у пропонованих реформах.
Публічна дискусія відбулася в рамках підготовки до третього Київського міжнародного економічного форуму. За новинами заходу можна стежити на сайті та на офіційній сторінці у Facebook.
Київський міжнародний економічний форум (Kyiv International Economic Forum, KIEF) — постійно діючий майданчик для формування стратегії економічного розвитку України. Орієнтований на організацію діалогу експертів, бізнесу та влади, запозичення кращого світового досвіду, створення «дорожньої карти» розвитку та сприяння конвертації ідей у реальні дії.
www.forumkyiv.org
