Нещодавно Заслужена артистка України Марта Шпак піднімала дух бійців у гарячих точках на сході країни українськими піснями. Щодня співачка разом із авганцем поетом-піснярем Вячеславом Купрієнко давала по декілька концертів, передавалам військовим медалі подяки від громадської організації інвалідів АТО та подарунки ручної роботи від київських дітей.
Розпочалась все із Сєвєродонецька. У патріотичному кафе «АртіШок» артисти виступила для волонтерів та місцевих жителів. До речі, це єдине кафе на фасаді якого майорить український прапор, а в середині панує атмосфера справжньої України. За що власниця закладу і донині, доречі, переживає небезпечні дні та провокації. На концерті був присутній режисер Роман Назаренко, що знімає докуменальне кіно про схід. Приїзд Марти Шпак виявився дуже символічним, бо він вважає, що легендарна пісня «Сміються плачуть солов,ї» саме в її виконанні має особливий зміст в сучасній Україні. Звісно, на його прохання і цей твір співачка виконала на концерті а-капельно.
Того ж дня творча команда відправилась до розвідників. Особливо звучали там пісні розвідника-афганця Вячеслава. А Марті підспівували українські пісні військові дівчата. Після концерту герої передової брали автографи та чи не вперше фотографувались на пам’ять. Їх служба особливо забороняє будь-які зйомки. Але концерт так припав усім до душі, що піднесений дух зробив виключення із правил.
Наступний день був особливо насиченим і небезечним. Спочатку відбувся концерт на Фасаді. «Словами не описати емоцій та пережиття, бо я співала на різних сценах у своєму житті і лініях оборони АТО, та в окопах під щохвилинним ризиком до можливих обстрілів концерт переживається із надто загостреними відчуттями. То сльози від болю, то піднесеність у душі та гордість за свій народ. Але бійццям, справді, дуже потрібна наша підтримка...» - розказує Марта Шпак. Навіть із музикою передавася трагізм війни і в очах хлопців були схвильовані емоції. Але слів вдячності за концерт та мужність приїхати аж в такі місця співачці у них не бракувало.
Відтак зустрічало аристів обстріляне місто Щастя та Луганська ТЕС. Концерт видався настільки емоційним, що військові і працівники станції завзято підспівували Марті і навіть подалися до танцю. Опісля бійці розказували про свої пережиті історії, біль через втрату побратимів. І показували сліди ворожих снайперів. Адже ворог уже за декілька метрів стереже зі зброєю, що Марта Шпак, доречі, мала змогу побачити на власні очі...
Надемоційний концерт до сліз відбувся в Артемівській школі, яку відділяють лише 600 метрів від лінії розмежування. Українські пісні були там надзвичайно потрібні. Та й голос Марти, звісно, не залишив байдужими дитячі серця. Вячеслав звеселяв юних глядачів репертуаром з дитинства. А відттак усі присутні і навіть найменьша дітвора співали щиро Гімн України. Директор школи розповідала, як вчителі та учні ховаються під час обстрілів, знаходять у дворі залишки снарядів, що прилітають часами, також показала шкільний музей української культури і, звісно, вкотре наголосила яке не просте і героїчне життя тамтешніх мешканців.
Найнебезпечнішим видалася подорож до села Трьохізбенка по замінованих лісах, жахливих розбитих дорогах і з попередженнями про можливі обстріли тих позицій. Та навіть попри це сміливі артисти подалися в бій. Військові зустріли Марту щирими усмішками та букетом польових квітів. Як тільки вона почала виступати, що й казати, навіть налякані місцеві жителі почали виходити із домівок. Один чоловік був такий зворушений, що зі сльозами на очах дякував співачці. Казав, що вперше на такому концерті у своєму житті.
Скрізь артистів та всю команду зустрічали дуже тепло, вручали символічні подяки та частували польовою кухнею. Але найційнннішими були слова бійців про те, що вони почувалися в ті миті особливо потрібними і що їх місія та служба ціною в життя - не забута народом.
Марта Шпак щиро дякує всій команді за цю поїздку а особливо воїнам-афганцям, представникам громадської організації "Українська асоціація інвалідів АТО" Сергію Тріскач та Володимиру Юрченко. А ще Вячеславу Купрієнко та Аллі Хилько.
Наразі Україна переживає надважкі часи. Та часом аби підтримати та допомогти зціленню душі людині достатньо слова і музики. А як по особливому запали до серця бійцям пісні Марти, вони пишуть, телефонують і, сподіваємось, якось розкажуть про це. А поки просимо Небеса аби дарували хлопцям життя і всім нам закінчення цієї трагічної війни.
