У листопаді 2010 року буде рік, як Всеукраїнська громадська організація «Захисту прав споживачів фінансових послуг» допомагає клієнтам фінансових установ у питаннях захисту своїх прав шляхом надання безкоштовних юридичних консультацій.
Підсумовуючи роботу за рік, організація склала перелік хитрощів, а іноді навіть шахрайств, які сьогодні використовуються фінансовими установами.
На щастя, перелік не є обов’язковим для кожної фінансової установи. І подібні випадки трапляються не так часто, однак вони є.
Отже окреслимо головні проблеми.
Банківські картки
Зарплатні картки.
Стандартна ситуація. Споживач отримує платіжну картку і користується нею певний період. Згодом, термін дії карточки закінчується, і людина, часто забуває про існування «пластику». Але ж рахунок однаково відкритий. Тож приблизно через два-три роки (!) до споживача звертаються колектори (іноді сам банк) і вимагають погасити заборгованість в розмірі близько трьох тисяч гривень. Бо, виявляється, згідно з договором, клієнт повинен був сплачувати 50 гривень щомісяця за обслуговування свого рахунку. А той факт, що йому більше не нараховують зарплату (або інші виплати) на цю картку, не звільняє його від сплати банківських послуг за обслуговування рахунку.
Звичайно, закон у даному видку на стороні банку. Все чесно – всі умови були прописані в договорі, який підписав клієнт. Єдине, що турбує моральна сторона питання. Банк вичікує рівно стільки, щоб не скінчився строк позовної давності по даному питанню, звичайно за цей час набігає чимала сума, після чого пред’являються претензії клієнту. А якщо таких клієнтів десятки тисяч? От і рахуйте…
Кредитні картки.
Ви знімаєте кошти, а банкомат повідомляє: на рахунку залишилося 7 гривень. І пропонує зняти 10. Пенсіонери, студенти часто на це погоджуються, не знаючи, чим все може закінчитися. Автоматично (на різницю в 3 грн.) їм відкривається кредит (овердрафт), припустимо, на 500 гривень. І далі нараховуються відсотки – по повній програмі. Клієнту про це, звісно, ніхто не каже. У результаті через якийсь час у набігає 2-3 тисячі гривень боргу. І усе це законно, бо було прописано в договорі.
Невидача готівки та чеку, при цьому йде списання коштів з картки.
Такі випадки трапляються досить часто. Клієнт хоче зняти зарплату з картки у банкоматі, картка повертається, а грошей і чеку не отримує. Однак! Згодом на телефон приходить повідомлення (якщо дана функція передбачена у банку), що з рахунку знято ту суму, яку клієнт не отримав.
Самовільне списування коштів з карток.
Також є не поодинокі випадки по даному виду шахрайств. Напевно найгучнішим в нашій практиці була ситуація, коли до Всеукраїнської громадської організації звернувся чоловік, у якого з карткового рахунку банк зняв... 300 тисяч гривень. Як виявилось в подальшому, це був корпоративний конфлікт, але це ніяк не може виправдати дії банку. Довести, що клієнт цих грошей не отримав, - досить складно. Але боротися варто. У будь-якому випадку обов’язково потрібно написати і зареєструвати у відділенні банку заяву про зняття коштів, копію залишити собі. Надіслати лист на головний офіс. І брати настирністю.
Також є випадки, коли банк самовільно списав кошти з пенсійної картки в розрахунок за кредит, або коли з кредитного рахунку списувався платіж по страховці. Клієнт дізнався про даний платіж лише після того, як банк надіслав повідомлення за фактом нарахування пені за невиплату по кредиту.
Окремо хочеться зазначити, що дуже часто в банкоматах непроблемних (!) банків встановлюються ліміти на зняття готівки у 1000-2000 грн. Звичайно, це сприяє тому, що людина знімаючи значні суми має сплачувати більшу комісію.
Проблеми з кредитами
Нарахування пені по кредиту, якого не брали.
Сьогодні Всеукраїнська громадська організація допомагає клієнту одного із українських банків, від якого колекторська компанія вимагає погашення заборгованості по двох (!) кредитах на загальну суму близько 50 тисяч гривень, при цьому, людина ці кредити не брала! Клієнт банку при власному розумі і віддає звіт, що ніколи не отримував кредитів і не втрачав документів, а також може довести, що в день, підписання кредитної угоди він знаходився в іншому місті країни.
Нарахування пені на неповністю погашений кредит.
Нажаль, сьогодні банки користуються необізнаністю клієнтів і після остаточного внесення коштів по кредиту видають лише квитанцію по остаточному платежу, а мають видавати довідку з написом: «про повне погашення кредиту».
Буває так, що на рахунку залишиться 2 гривні, що начебто не критично ні для банку, ні для клієнта. Однак, це дає право банку нарахувати прострочку. І може бути так, що ви купили в кредит телефон, а будете винні банку, як за автомобіль.
Оплата чужого кредиту.
Останнім часом можна спостерігати випадки, коли людина оплачує суму щомісячного платежу по своєму кредиту, однак квитанція (чек) заповнюється на іншу людину і погашається кредит іншої людини. Клієнт, повністю довіряючи співробітнику банку, не вчитується у цифри зазначені на квитанції, і дізнається про прострочку, лише коли отримує претензію із банку.
Жорстка політика колекторів та банків по відношенню до позичальників.
Нещодавно з одним із клієнтів Всеукраїнської громадської організації «Захисту прав споживачів фінансових послуг» стався безпрецедентний випадок. Колектори забрали (угнали!) автомобіль за прострочку по кредиту, якої не має. При цьому не було належно оформлено жодного документу. Як виявилось, банк помилково передав дані колекторській компанії, про людину, яка є добросовісним позичальником.
Один із українських банків, що входить в п’ятірку кращих, наприклад в своїй практиці використовував такий прийом. Недобросовісним позичальникам надсилав листи на бланках банку однак з текстом нібито винесено офіційне рішення суду, в якому говориться про те, що квартиру (машину тощо) буде вилучено.
Колекторські компанії ідуть далі і нічим не гребують. Вони в своєму арсеналі використовують все, починаючи від погроз по телефону не тільки позичальнику, але й близьким родичам (причому навіть у нічний час), відвідувань у вечірній час та вихідні та закінчуючи творчістю у вигляді листів з повідомленням про борг перед банком та картинками з описом вартості людських органів.
Проблеми з депозитами
Розірвання депозитного договору, без відома клієнта.
В нашій практиці є випадок, коли клієнт, у якого закінчився строк за депозитним договором, звернувшись у банк за своїми коштами виявив, що цього не можна зробити адже він сам (!) вже достроково розірвав договір з власної ініціативи. На даний час, по даному факту службою безпеки банку проводиться службова перевірка, за результатами якої буде прийнято рішення по виплаті депозитного внеску та нарахованих відсотків.
Переведення депозиту у золото.
Сьогодні «проблемні» банки часто пропонують своїм клієнтам переоформити звичайні депозити (гривневі, валютні) у депозити в золоті. При цьому «забувають» повідомити клієнтів, що даний вид вкладу не гарантується Фондом гарантування вкладів.
Страхування
Зволікання чи відмова у виплаті компенсацій.
Улюблена «фішка» страхових компаній, що прописується у договорах страхування – «непередбачені страхові випадки». Наприклад, страхують автомобіль від влучання літаючих об’єктів, при цьому бурульки під цю категорію вже не потрапляють. Або, наприклад, страхується авто від попадання бурульок. Але тільки з будинків комунальної власності!
Часто страхові компанії передбачають період, за який людина повинна подати документи у разі страхового випадку: акт ДАІ, техпаспорт, права, акт оцінки... «Та інші документи» – і понеслося… Доходить до того, що вимагають ксерокопію техпаспорту та паспорту винуватця ДТП. Але де ж його взяти і де шукати ту людину. А час іде, і якщо клієнт не встиг – до побачення, жодних компенсацій не буде.
Дуже поширений підхід, коли страхова погоджується виплатити компенсацію, але для ремонту пропонує лише свою СТО, на якій черга – на найближчі півроку. І якщо клієнт будете ремонтуватися на якійсь іншій СТО, то втрачає право на відшкодування витрат.
Нав’язування страхової компанії.
Банки часто поводяться вкрай зухвало і людині, яка купує в кредит машину, нав’язують свою власну страхову компанію, яка, наприклад, перебуває... на стадії ліквідації. І це попри те, що в законі написано: не може бути обов’язковою умовою кредитування якась конкретна страхова компанія.
Покупки в групах
Людей підкуповують, на перший погляд, привабливі умови отримання позики на придбання квартири, автомобіля, земельної ділянки, будівництва будинку тощо. Привабливість таких пропозицій полягає у неймовірно низьких відсотках за кредитний товар (4% у національній валюті), які практично вдвічі менше, ніж при оформленні кредиту в банку, довгостроковість виплат, мінімальні щомісячні платежі в межах 250-1000 грн. протягом 15-25 років, непотрібність довідок про доходи та ін.
Однак, для одержання позики, окрім документів, потрібно ще оплачувати «вступні» внески! При цьому, обіцяють «кредит», хоча насправді в основному мова йде не про кредитування, а про розподіл в порядку черги сумарних вкладів (внесків) учасників групи. У ліпшому випадку учасники так би мовити кредитують один одного, і при цьому платять ще й за участь у цій групі. Так звані «адміністратори» та керівники груп і компаній гарантують отримання товару через три місяці і не говорять, що за умовами покупок у групах деякі учасники схеми апріорі змушені будуть чекати своєї черги роками.
Для інформації:
ВГО «Захисту прав споживачів фінансових послуг» - некомерційна структура, яка надає безкоштовні юридичні консультації споживачам фінансових послуг.
Президент організації – Руслан Демчак.
Директор організації – Бенцлер Юлія.
Тел. 501 01 87
www.vgo.com.ua
